3-КІБАЛІОН. Розділ 1. ГЕРМЕТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
І «Уста істини німі для тих, хто не розуміє». Зі Стародавнього Єгипту прийшли основні таємні та окультні вчення, які вплинули на філософію всіх рас, націй і народів протягом багатьох тисяч років. Єгипет – земля пірамід та сфінксів – був місцем народження прихованої мудрості та містичних навчань. З його таємного вчення запозичували свої знання всі нації — Індія, Персія, Халдея і Мідія, Китай, Японія, Ассирія, Стародавня Греція і Рим та інші стародавні країни вільно розділили Банкет знання, який Ієрофанти і Майстри землі Ізіди так вільно надавали тим, хто прийшов. Підготовленим до участі у Великому достатку Містики та Окультних Знань, які наймудріші давні землі зібрали разом.
У Стародавньому Єгипті жили Великі Адепти і Майстри, які ніколи не були перевищені, з якими рідко порівнювали протягом століть, що пролетіли з часу Великого Гермеса. У Єгипті була розташована Ложа — Ложа Містиків. У двері її храмів входили Неофіти, які згодом, як Ієрофанти, Адепти та Майстри подорожували у всі чотири сторони світу, несучи з собою точні знання, які були готові, прагнули, хотіли передати тим, хто був готовий отримати такі знання. Усі учні Окультизму усвідомлюють свій обов'язок перед цими давніми Майстрами, освяченими століттями тієї давньої землі.
Але серед цих великих Майстрів Стародавнього Єгипту колись жив один із тих, чиє ім'я було «Майстер Майстрів». Ця людина (якщо вона дійсно була людиною) жила в Єгипті в давні дні. Він був відомий як Гермес Трисмегіст. Він був батьком Окультної Мудрості, фундатором Астрології, відкривачем Алхімії. Подробиці історії його життя для історії втрачені з часом, хоча багато давніх країн сперечалися одна з одною у своїх прагненнях привласнити честь бути його батьківщиною — це тисячі років тому. Навіть його тимчасове перебування в Єгипті в те його останнє сходження (втілення) на цю планету тепер невідоме, але воно було відзначено в ранні дні найдавніших династій Єгипту, задовго до Мойсеєвих днів. Найбільш компетентні авторитети вважають його сучасником Авраама, а деякі з єврейських традицій йдуть ще далі, стверджуючи, що Авраам отримав частину своїх містичних знань від Гермеса. У міру того, як йшли роки його відходу з цього плану життя (традиції стверджують, що він жив 300 років у тілі) єгиптяни обожнювали Гермеса і звели його в пантеон своїх Богів під ім'ям Тота. Через роки народ Стародавньої Греції також зробив його одним із численних Богів, називаючи його Гермесом — «Богом Мудрості». Єгиптяни шанували його пам'ять протягом багатьох століть — десятки століть — називаючи його «Співцем Богів», величали його давнім титулом «Тричі великий», «Великий із Великих», «Найвидатніший з Великих» і т. д. У всіх древніх землях ім'я Гермеса шанувалося, ім'я його ставало синонімом «Джерело Мудрості».
Навіть у наші дні ми користуємося терміном «герметичний» у значенні «секретний», «таємний», «закритий настільки, що ніщо не може вийти» і т. д. Це внаслідок того факту, що послідовники Гермеса завжди дотримувалися принципу уміння тримати потай свої вчення. Вони не вірили в такі «бісери перед свинями», вони швидше дотримувалися принципу «молоко для немовлят», «м'ясо — для сильних чоловіків». Обидва з цих висловів знайомі читачеві християнських священних писань, але вони використовувалися єгиптянами багато століть до Різдва Христового. Ця політика ретельного поширення Істини завжди характеризувала герметикою до справжніх днів. Вчення герметиків можна знайти в усіх землях, серед усіх релігій, але ніколи не можна ідентифікувати з якоюсь певною країною або певною релігійною сектою. Це внаслідок застереження стародавніх Вчителів, які не дозволяли, щоб це таємне вчення було кристалізовано у віру. Мудрість цієї обережності майже очевидна всім, хто знає історію. Стародавній Окультизм Індії та Персії виродився і був втрачений через те, що Вчителі стали жерцями та священиками і так змішали теологію з філософією, що в результаті Окультизм Індії та Персії був поступово втрачений серед маси релігійних забобонів, культів, вірувань та богів. Так було і зі Стародавньою Грецією і з Римом, так було з герметичними вченнями Гностиків і Християн, які були втрачені за часів Костянтина, чия залізна рука задушила філософію покровом теології, не залишивши Християнській Церкві те, що було її сутністю і духом, змусивши її йти навпомацки крізь багато століть, перш ніж вона знайшла зворотний шлях до давньої віри, причому існують ознаки, очевидні всім і глибоким дослідникам двадцятого століття, що церква в цей час насилу пробивається до здобуття своїх стародавніх містичних навчань.
Але завжди були нечисленні душі, які зберігали полум'я живим, любовно оберігали його, не дозволяли, щоб світло затьмарилося. І завдяки цим мужнім серцям та безстрашним умам Істина ще з нами. Але її не знайти в книгах, навіть у величезній кількості книг. Вона пройшла від Майстра до учня: — від Посвяченого до Ієрофанта — з вуст до уст. Коли вона була повністю записана, її значення було зашифровано в термінах Алхімії та Астрології так, що тільки той, хто володіє ключем, міг прочитати її правильно. Це було необхідно для того, щоб уникнути переслідувань теологів у середні віки, які боролися з таємними вченнями вогнем і мечем, спаленням живцем, багаттям, шибеницею та хрестом. Навіть у наші дні знайдеться чимало достовірних книг з герметичної філософії, хоча існують незліченні посилання у багатьох книгах, написаних за різними фазами окультизму. Проте Герметична філософія є єдиним ключем Майстра, який відчинить йому всі двері Окультних навчань.
У ранні дні існувала добірка певних основних Герметичних принципів, що переходять від Учителя до Учня, яка була відома як «КІБАЛІОН» — точне значення та зміст цього терміну було втрачено багато століть тому. Це вчення, однак, відомо багатьом, кому воно зійшло з вуст у вуха, крізь віки. Його заповіді ніколи не були записані чи надруковані, наскільки нам відомо. Це було просто зібрання максим, аксіом і заповідей, які були незрозумілі стороннім, але які вільно розумілися учнями, після того, як вони були пояснені та підтверджені прикладом Посвяченими Герметиками для своїх Неофітів. Ці вчення справді склали основні принципи Мистецтво Герметичної Алхімії, яке, на противагу загальноприйнятій думці, діяло скоріше у сфері Духовних сил, ніж матеріальних елементів. Перетворення духовних вібрацій одного типу на інші, а не перетворення одних матеріалів на інші. Легенда про філософський камінь, здатний перетворити прості метали на золото, була алегорією, що належить до Герметичної філософії, яка легко розуміється всіма учнями істинного Герметизму.
У цій невеликій книзі, в якій це перший урок, ми пропонуємо нашим учням проникнути до Герметичного Вчення, як воно представлене в «КІБАЛІОНІ», і як пояснено нами — скромними учнями Учення, які, носячи титул Посвячених, ще є учнями біля ніг Гермеса. Майстри з Майстрів.
Нижче ми вам даємо багато з максим, аксіом і заповідей Кібаліона, які супроводжуються поясненнями та ілюстраціями, які, як ми вважаємо, сприятимуть їх легкому засвоєнню сучасними учнями, особливо якщо початковий текст спеціально зашифрований неясними термінами.
Вихідні аксіоми, максими і заповіді Кібаліон надруковані нижче в лапках, щоб віддати їм належне. А нашу власну роботу надруковано звичайним текстом. Ми віримо, що багато учнів, яким ми пропонуємо цю невелику роботу, отримають таку ж користь при вивченні цих сторінок, як і багато хто з тих, хто пройшов їх раніше, слідуючи тим самим шляхом до Майстерності крізь віки, які пройшли з часу Гермеса Трисмегіста. Майстри Майстрів — ВЕЛИКОГО з Великих.
Слова КІБАЛІОНа: «Коли чути кроки Майстра, відкрийте вуха, підготовлені до Його Вчення».
І, аналогічно до того, коли учень буде готовий сприйняти Істину, тоді ця невелика книга прийде до нього, або до неї. Таким є Закон. Герметичний принцип причин та наслідків у своєму аспекті Закону Залучення, зведе разом уста та вуха – учня та книгу разом.
НЕХАЙ БУДЕ ТАК!
Коментарі
Дописати коментар